Сутність і показники економічного зростання

Автор | 30.09.2017

Перефразуючи відомий вислів про те, що “чемпіонське звання простіше завоювати, ніж потім утримати”, можна стверджувати: приведення економіки до рівноважного стану – це складна проблема, а довгострокове її утримання в такому стані – це ще більш складна проблема.

В національній економіці постійно відбуваються кількісні і якісні зміни, які торкають усіх її сфер — виробництва, розподілу, обміну і споживання. Вирішальними при цьому стають зміни в виробництві національного продукту. Говорять, що, коли в процесі відтворення відбувається зростання обсягу чи якості національного продукту, то здійснюється економічне зростання.

Вивчення сутності такого макроекономічного поняття як економічне зростання є дуже важливим та цікавим завданням. Існує чимало розроблених моделей економічного зростання, які мають змогу роз’яснити ти чи інші практичні політико-економічні напрямки суспільства щодо досягнення бажаного збільшення економічного розвитку країни, а саме тому і добробуту кожного її громадянина.

Актуальність обраної теми роботи не викликає сумніву, адже лише економічне зростання дає можливість більш повного задоволення суспільних і особистих зростаючих проблем, зростання національного продукту і доходу, а на цій основі — підвищення добробуту нації. Недарма перед Україною зараз гостро стала необхідність в зростанні темпів економічного зростання у зв’язку з низькою ефективністю національної економіки. Пошук шляхів його досягнення є одним з приоритетних проблем для нашої країни.

Зміст і типи економічного зростання. Проблеми економіч­ного зростання особливо гостро постали перед людством у XX ст., але це не означає, що вони нікого не хвилювали раніше. Уперше про економічне зростання заговорили меркантилісти, а більш-менш предметно цю проблему поставив фізіократ Ф. Кене. Протягом останніх десятиліть однією з найважливіших довгострокових ці­лей економічної політики уряду будь-якої країни є стимулювання економічного зростання, підтримка його темпів на стабільному та оптимальному рівні. Усе це вимагає чіткого уявлення про еконо­мічне зростання, фактори його стимулювання і стримування.

Економічне зростання є надзвичайно складним явищем. З да­ного приводу відомий американський історик економічної думки Б. Селігмен зазначав, що задовільна теорія економічного зрос­тання повинна враховувати природні ресурси, політичні інститути, законодавство, а також багато психологічних і соціальних факторів. Розробка такої всеохоплюючої теорії, на думку вченого, — майже нездійсненне завдання. Відомі економісти, автори теорій економічного зростання, ясна річ, не претендували на створення всеохоплюючої та універсальної теорії, не робили спроб «обійня­ти неосяжне». Тому кожна теорія або модель мають відповідні припущення та абстракції, які дозволяють виділити і вивчити найбільш суттєві фактори економічного зростання.

Економічне зростання виражається перш за все в збільшенні об’ємів виробництва. В залежності від цілей аналізу, об’єми виробництва можна виразити за допомогою різноманітних макроекономічних показників. Однак основу системи показників національного виробництва складає валовий внутрішній продукт (ВВП). Тому розрахунок економічного зростання найчастіше здійснюється за допомогою ВВП. Основні показники економічного росту наступні:

1. Індекс росту реального ВВП. Розраховується як відношення реального ВВП даного періоду до відповідного показника базового періоду.

індекс росту ВВП

2. Темп приросту реального ВВП. Якщо індекс росту ВВП показує, в скільки раз змінюється ВВП, то показники темпу приросту відображають процентну зміну ВВП. Розраховують їх наступним чином:

формула темпу приросту реального ВВП

Індекс зміни ВВП на душу населення. На величину цього показника впливають зміни не тільки фізичного об’єму ВВП, але і чисельності населення:

Формула індексу зміни ВВП на душу населення

Кожен з перерахованих показників цілком використовуваний для аналізу економічного росту. Доцільність використання того чи іншого показника залежить від цілей аналізу. Наприклад, якщо необхідно визначити зміну економічного потенціалу України, доцільніше використовувати перші два показники. Якщо ж необхідно оцінити динаміку середнього рівня життя в Україні, то слід скористатися показником зміни ВВП на душу населення.

Темпи економічного зростання багато в чому визначають динаміку всіх інших економічних показників. Перш за все, слід мати на увазі, що динаміка об’ємів виробництва на душу населення створює матеріальну базу для більш повного задоволення потреб населення. Отримання додаткового об’єму ВВП дає можливість дещо послабити гостроту протиріч між безмежними потребами та обмеженими ресурсами. Тільки економіка, що динамічно розвивається, дозволяє країні зайняти гідне місце в світовій спільноті. Самк високі темпи економічного зростання в післявоєнний період вивели Японію та Німеччину в число лідируючих країн світу. Завдяки динамічному розвитку країн Південно-Східної Азії в 70-90-их роках (Тайвань, Сінгапур, Південна Корея та ін.) світ заговорив про нові індустріальні країни. Ці країни стали називати “азійськими тиграми” через неперевершений стрибок, який вони здійснили в економічному розвитку. В той же час економічна криза 90-х років ХХ століття в Україні відкинула країну назад в світовому економічному ранговому табелі. Таким чином, проблема економічного росту є ключовою в сучасній макроекономіці.

Реальний економічний ріст залежить від зміни виробничих можливостей суспільства та ступеня їх реалізації.  Фактори виробничих можливостей прийнято визначати як фактори пропозиції. До них відносяться: кількість та якість природних ресурсів, кількість та якість трудових ресурсів, об’єм основного капіталу, технології. Класифікацію факторів економічного росту можна здійснити і за іншими критеріями. Так, ріст ВВП визначається, з однієї сторони, збільшенням кількості використовуваних ресурсів, а з іншої – ефективністю їхнього використання. Фактори, що пов’язані зі збільшенням кількості застосованих ресурсів, називаються екстенсивними факторами економічного росту, а ті, що викликають ріст за рахунок зростання віддачі ресурсів – інтенсивними. Звичайно ж, запропонований поділ має дещо умовний характер. Адже, наприклад, технічний прогрес (інтенсивний фактор), як правило, супроводжується ростом об’єму інвестицій (екстенсивний фактор). Тому економічний ріст завжди здійснюється при комбінаці інтенсивних та екстенсивних фаторів. Характеризуєчи це співвідношення, зазвичай говорять про переважно інтенсивне або переважно екстенсивне економічне зростання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

CAPTCHA ImageChange Image