Екологічні проблеми Кривого Рогу, пов’язані з діяльністю підприємств гірничого збагачення

Автор | 04.11.2017

Криворіжжя – один з найбагатших на корисні копалини регіонів світу, який є основною сировинною базою чорної металургії в Україні. Загальні розвідані запаси залізних руд у Криворізькому залізорудному басейні складають більше 32 млрд т. Основну частку залізної руди в Україні дає Криворізький басейн (близько 90%). Це найбільший район видобутку

залізної руди в світі. Криворізький залізорудний басейн вже давно перебуває на критично небезпечній межі за рівнем забруднення, перетворившись на суцільну рану, нанесену природі нерозумним господарюванням.

Найбільш високе техногенне навантаження на навколишнє середовище відзначається на територіях, де розвиваються видобувна, а також,хімічна промисловість, а саме південна частина міста. Тут рівень забруднення навколишнього середовища перевищує всі допустимі норми, а тому така ситуація набуває понад актуального значення.

Забруднення атмосферного повітря

Згідно з даними Державної служби статистики України, обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в Кривому Розі склав 358,6 тис. т. у 2011 році, що є найбільшим показником по Дніпропетровській області.

Обсяг виробленої продукції на підприємствах комплексу досягає 33% від загального обсягу виробництва в Україні.

Обсяг викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря при здійсненні масових вибухів у кар’єрах в 2011 р збільшився порівняно з минулим роком на 693,4 т (тобто на 13,5%). Зростання викидів при здійсненні масових вибухів спостерігався на всіх підприємствах, за винятком ПАТ “Північний ГЗК”. На гірничо-збагачувальному комплексі ПАТ«АрселорМітталКрівой Ріг” викиди при здійсненні вибухів збільшені на 962 т (82%), на ПАТ “ІнГЗК” – на 28 т (3%) на ПАТ “ЦГЗК” – на 24 т (3%) на ПАТ “ПівдГЗК” – на 54 т (6%), на шахтоуправлінні ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг “- на 2 т (9%). Всього по місту налічується більше 3500 джерел забруднення атмосферного повітря.

Згідно з даними екологічного паспорту Дніпропетровської області, в 2013 році до 13 найбільших забруднювачів атмосферного повітря серед підприємств гірничо-збагачувального комплексу Кривого Рогу увійшли два: ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (гірничо-збугачувальний комбінат) і ПАТ «Південний ГЗК».

Інформація щодо викидів забруднюючих речовин основними гірничо-збагачувальними підприємствами міста в 2013 році подана в таблиці 1.

викиди забруднюючих речовин

Забруднення поверхневих вод підприємствами Кривого Рогу

Гірничо-металургійні підприємства Кривбасу є великими забруднювачами не тільки атмосферного повітря, але і поверхневих вод. Інформація щодо скидання зворотних вод (недостатньо очищених або без очистки) та забруднюючих речовин Криворізькими підприємствами гірничого збагачення подана в таблиці 2.

скиди забруднюючих ресовин у воду

Джерела іонізуючого випромінення в Кривому Розі

Інформація по використанню джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах Кривбасу подана в таблиці 3.

кількість джерел іонізуючого випромінення

У процесі виробничої діяльності підприємств Кривого Рогу щорічно утворюється понад 169 млн м3 промислових відходів, які вивозяться у відвали, шламо- і хвостосховища, де вже заскладовано понад 2,5 млрд м3 відходів збагачення; вони займають площу близько 16 тис. га. Таким чином, штучно створені місценародження вивели з користування величезні території родючих сільськогосподарських угідь і є джерелом негативного впливу на екологічну обстановку в регіоні.

Відвали, шламові поля та підсихаючі ділянки шламосховищ є дуже інтенсивними та небезпечними джерелами забруднення повітря (на відстані 20–150 м від свіжонасипаних відвалів, вік яких становить 2–3 місяці, концентрація пилу досягає 0,2–0,7 мг/м3). З точки зору ботаніки, залізорудні відвали Кривбасу – специфічні плакорні техногенні екотопи, єдиним джерелом зволоження яких є атмосферні опади. Екологічна неоднорідність відвалів спричинена їх формою, фізико-хімічними властивостями субстратів, мікро- та нанорельєфу, мікрокліматом. Але вони мають і загальні специфічні риси: складаються з особливого залізо-кремнієвого субстрату різної щільності, відрізняються недостатністю та нестабільністю режиму зволоження, нестачею основних елементів живлення рослин, бідним видовим складом мікроорганізмів, розташуванням на відкритих ділянках поблизу населених пунктів. Розвиток рослин на суглинистих і глинистих субстратах обмежують нестабільний водний режим, нестача основних елементів живлення (особливо азоту), висока щільність глин, слабка аерація, активні ерозійні процеси та інші чинники. На більшості видів відвалів початкова стадія розвитку багаторічних рослин починається тільки через 80 років після насипу. Різноманіття видів рослин є обмеженим (до 19 видів). На залізистих кварцитах формування фітоценозів відбувається повільніше. Ще гірше заростають вапняки, а сланці практично не заростають.

Витяг з надр гірських мас, відкачка підземних вод, величезна кількість штучних відкладень, створених людиною на поверхні землі, – все це викликає незворотні геологічні процеси.

Загальна характеристика екологічної ситуації Кривбасу

Таким чином, наведена інформація дозволяє зробити висновки про екологічні проблеми Кривбасу, що обумовлені промисловою діяльністю гірничо-збагачувальних підприємств міста. Основні проблеми пов’язані з:

  • значними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря (тверді речовини, оксиди азоту, діоксин сірки, оксид вуглецю). Протягом 2013 року серед підприємств гірничо-збагачувального комплексу Кривого Рогу найбільшими забруднювачами атмосферного повітря можна назвати Південний гірничо-збагачувальний комбінат та гарничо-збагачувальний комплекс ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг». Поряд з цим простежується дуже низька забезпеченість цих підприємств газоочисними установками на джерелах викидів забруднюючих речовин. На «Арселор Міттал» установками забезпечені тільки 36,5 % джерел, на ПАТ «ПівдГЗК» – тільки 26,4%. Загальна ефективність ГОУ – 70-95%;
  • значними викидами забруднюючих речовин в поверхневі води. В цьому сенсі найбільшим забруднювачем можна назвати підприємство ПАТ «Євраз Суха Балка», яке при обсягах скидання зворотних вод в 0,6089 млн м3, викидає 19990,026 тис. т. речовин.

Потенційну небезпеку становлять джерела іонізуючого випромінення, що задіяні у виробничих процесах усих комбінатів. Найбільша кількість джерел – на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», згідно з офіційною статистикою, радіаційний фон на території підприємств не перевищує природній фон.

Ще одним негативним фактором діяльності гірничо-збагачувальних підприємств є відвали, які є одним з джерел забруднення навколишнього середовища, чинять тиск на погіршення екологічної обстановки в регіоні, зокрема, вони спричиняють неможливість використання значних територій родючих земель, скорочують різноманіття флори і фауни в регіоні.

Джерела:

  1. Статистичний щорічник України за 2011 рік.
  2. Статистичний щорічник України за 2007р. – К.: Техніка, 2008. – 528 с.
  3. Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2013 рік.
  4. Г. С. Сафонова, С. В. Рева. Заселення вищими рослинами залізорудних відвалів Кривбасу // Вісник Дніпропетровського університету.Біологія. Екологія. 2009. Т. 17, № 2 (19). C. 87-94.
  5. Э. В. Часова, В. В. Ивчук. Экологические проблеми Кривбасса – состояние и перспективы // Вісник Криворізького національного університету. 2012. № 30. C. 3-6.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

CAPTCHA ImageChange Image