Позитивні наслідки і проблеми створення Європейського валютного союзу

Автор | 01.01.2019

Завершення створення економічного і валютного союзу (ЕВС) і введення єдиної валюти в Європі є однією з найбільш значних подій в світовій економіці на рубежі сторіч, яке, без сумніву, здійснило значний вплив як на європейську, так і на світову економіку в цілому. 1 січня 1999 року до третього і заключного етапу створення економічного і валютного союзу перейшли 11 із 15 членів Європейського Союзу – Австрія, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія і Франція. А з 1 січня 2001 року до них приєдналась і Греція, ставши дванадцятим членом єдиної валютної зони.

Це стало закономірним продовженням інтеграційних процесів у Європі, які розвивались вже на протязі 50-ти років. Перехід до валютного Союзу став можливим після завершення створення спільного ринку ЄС, який характеризувався вільним переміщенням товарів, послуг і факторів виробництва, а також високим рівнем координації економічної політики. При цьому валютний союз є невід’ємним від союзу економічного і вони існують як дві взаємодоповнюючі частини.

Поява єдиної європейської валюти

З появою єдиної європейської валюти у світовій економіці фактично склалася ще одна валютна зона, яка розповсюдила свій вплив і на багатьох країн за межами ЄС. Вперше за кілька десятиліть на світових валютних ринках з’явилася реальна альтернатива долару США. Відповідно, у світовій валютній системі здійснено зрушення в бік біполярності. Нова валюта посприяла укріпленню положення європейського континенту як крупного центру світового господарства. Зона євро представляє собою єдиний внутрішній ринок з населенням більше 300 млн чол. на неї припадає 15,8% світового ВВП (в порівнянні з 7,6% в Японії та 21,9% в США) і близько 19% світового експорту, що перевищує аналогічні показники США (15%) і Японії (8%).

Формування валютного союзу представляє собою унікальний експеримент. Вперше група політично та валютно незалежних держав добровільно пожертвувала частиною свого суверенітету, включаючи національні валюти, передали повноваження по проведенню кредитно-грошової і валютної політики єдиному наднаціональному органу, зберігши при цьому політичну незалежність.

Паралельно з поглибленням європейської валютної інтеграції відбувається і її поступове розширення, що полягає в приєднанні ряду країн Центральної та Східної Європи: так з 1 січня 2007 року до ЕВС приєдналася Словенія, з 1 січня 2008 року: Кіпр і Мальта, а з 1 січня 2009 року – Словаччина, з 1 січня 2011 року – Естонія. Тобто зараз до Союзу входять 17 країн.

Позитивні наслідки створення ЕВС

  1. Зникнення необхідності обміну валют в середині ЕВС і, як наслідок – відсутність операційних витрат.
  2. Припинення процесу страхування валютних ризиків між країнами ЕВС.
  3. Підвищення ефективності функціонування наявних платіжних систем та створення нової платіжної системи Target.
  4. Зменшення витрат, що пов’язані з необхідністю встановлення валютних курсів і непередбачуваності їх коливань.
  5. Виникнення нового, найбільшого в світі фінансового ринку внаслідок вирівнювання процентних ставок, розширення конкурентних можливостей, підвищення рейтингу і ліквідності цінних паперів, розширення ємності ринку і підвищення конкурентних можливостей держав єврозони по емісії цінних паперів:

– в ЕВС з’явився другий в світі за об’ємом ринок облігацій, випущених в євро, який склав 50% ринку облігацій в доларах США та 130% ринку в японських єнах;

– з’явився другий у світі за об’ємом ринок акцій після США;

  1. Прозорість ціноутворення та підтримка цінової стабільності шляхом нівелювання цінових відмінностей.
  2. Реформування ринку праці, підвищення поінформованості і мобільності робочої сили, зникнення необхідності узгоджувати виплати по пенсійному забезпеченню, безробіттю.
  3. Припинення спекулятивних операцій за участю валют.
  4. Підвищення конкурентноздатності Європи у тріаді “США-Європа-Азійсько-Тихоокеанський регіон” та підвищення економічної і політичної ваги у світі.
  5. Бурхливий розвиток туристичного бізнесу у зв’язку зі зникненням втрат внаслідок валютнообмінних операцій.
  6. Стимулювання розвитку торгових відносин в ЄС.

Однак на ряду з позитивними наслідками існує в ЕВС і кілька протиріч.

ЕВС – суперечливі моменти

Перше з цих протиріч це співвідношення наднаціональних і національних інструментів економічної політики. Суть проблеми в тому, що проведення загальної економічної і валютної політики може звузити можливості національних урядів приймати екстрені і гнучкі міри, які економічні негаразди в їх країні посталять під загрозу соціальну стабільність.

Щоб відповідати Маастрихтським критеріям, багато країн вимушені частково згорнути свої соціальні програми

Очікувалось, що до створення валютного союзу у національних урядів суттєво звузиться поле для регулювання економіки. До створення валютного союзу в разу спаду вони знижували ставку рефінансування, підвищували державні розходи  допомогу кризовим регіонам. В умовах єдиної грошово-кредитної політики така можливість зникає або звужується. при цьому мовні та культурні бар’єри не дозволять Європі створити єдиний ринок праці, ідентичний до національного. З цих та інших причин робоча сила завжди є менш мобільною ніж капітал.

На думку економістів, економічні негаразди, які виникають в окремих країнах у зв’язку зі створенням валютного союзу, починають розповсюджуватися і на сусідні держави. В умовах виключно тісних промислових, фінансових та торгових зв’язків цей процес може набути цепного характеру.

Існує також проблема єдності різних швидкостей. Всередині союзу продовжують існувати групи які відрізняються одне від одного за рівнем їх господарського розвитку. Прийом країн з Центральної та Східної Європи призводить до зростання такої неоднорідності.

Факторами вирішення проблем мають стати посилення процесів економічної консолідації, перспектив євро як міжнародної валюти, а також процес розвитку фінансових ринків.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

CAPTCHA ImageChange Image