Загальні відомості про гірничо-збагачувальні комплекси Кривбасу

Автор | 04.11.2017

Україна відноситься до числа індустріально-аграрних країн. Частка важкої промисловості складала до недавнього часу 60% валового внутрішнього продукту країни, що істотно вище, ніж у західноєвропейських країнах, де цей показник становить порядка 35%. Саме підприємства важкої промисловості формують основне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище. Значна частина промислових підприємств (понад 80%) розташована в містах і селищах міського типу. Тут проживає близько 70% населення країни. В Україні налічується 436 міст і 925 селищ міського типу.

За статистикою, до 90% газоподібних, рідких і твердих відходів утворюється в містах. Для багатьох міст України характерна складна екологічна обстановка, обумовлена наявністю і концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, хімії та нафтохімії, гірничовидобувної промисловості, цементних заводів. Такі міста є безперечними лідерами за рівнем забруднення повітря.

До таких лідерів належить і Кривий Ріг, на території якого, розташовані 109 промислових підприємств, що забезпечують 42,3% загального обсягу промислового виробництва Дніпропетровської області, 9% – країни, 8% – національного експорту. У їх числі – флагман української металургії, найбільше в Європі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також 7 з 11 вітчизняних комбінатів з видобутку та збагачення залізорудної сировини.

Місто Кривий Ріг, завдяки розташуванню в його межах потужною гірничодобувною та переробної промисловості, є одним з найбільш екологічно небезпечних регіонів України. обсяг виробленої продукції на підприємствах комплексу досягає 33% від загального обсягу виробництва в Україні, а викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами комплексу, за неофіційними даними, в 2011 становили більше 1,5 млн т, або майже 32% від загальних викидів в країні.

Криворізький залізорудний басейн – один з найстаріших і набільших басейнів нашої держави. Тут видобувається більше 80% залізорудної сировини і виробляється 20% металу Україні. Залізорудні родовища Кривбасу є комплексними за своїм складом, кожне з них складено двома-трьома типами залізних руд та супутніми нерудними корисними копалинами. Однак протягом тривалого періоду їх експлуатації використовувалися: на підземних рудниках – природно багата руда з вмістом заліза більше 46%, що надходила в металургійний переділ без попереднього збагачення; на гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК) – магнетитові кварцити, переробляються за схемами магнітної сепарації з витяганням в концентрат з трьох рудних мінералів тільки одного магнетиту. У бассейні сконцентровані гігантські підприємства гірничодобувної промисловості концерну Укррудпром: п’ять найбільших гірничо-збагачувальних комбінатів з десятьма кар’єрами глибиною більше 300 м для відкритого способу відпрацювання та 17 шахт глибиною 80-1300 м для підземного видобутку залізних руд; найбільші виробничі потужності металургійної промисловості – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і коксохімічний завод (КХЗ), а також заводи з виробництва цементу, вихідної сировини для лакофарбової промисловості, будівельних матеріалів та інші підприємства. Видобуток сирої залізної руди відкритим способом і переробка її до залізорудної продукції, як зазначалося вище, здійснюється наступними підприємствами: Південним ГЗК (ПівдГЗК), ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», Центральним ГЗК (ЦГЗК), Інгулецьким ГЗК (ІнГЗК), Північним ГЗК (ПівнГЗК), Криворізьким залізорудним комбінатом (КЗРК) та ПАТ «Євраз Суха Балка».

Низький рівень використання надр і видобутої сировини при значних обсягах її видобутку і переробки, привів до інтенсивного зниження рівня ведення гірничих робіт, значних втрат корисних копалин в надрах, накопиченню маси відходів виробництва у вигляді відвалів порід попутного видобутку і хвостів збагачувальних фабрик. Сьогодні місто – одне з найбільш забруднених в Україні. На його підприємствах накопичилося майже 9 млрд т промислових відходів. Основні виробництва-забруднювачі розташовані в безпосередній близькості до житлових масивів.

Одним з об’єктів довкілля, найбільш важливим для людини і в той же час найбільш сприйнятних впливу важких металів, є природні води. Важкі метали надходять у природні води головним чином із стічних вод підприємств металургійної, гірничодобувної, металообробній промисловості через недостатність їх очищення. Приблизно половина міських стічних вод скидаються у водні об’єкти недостатньо очищеними, з них близько 15% – взагалі без очистки. Без всякого очищення скидаються до 70% виробничих стічних вод. Серед найбільш забруднених ділянок річок слід зазначити р. Інгулець в районі Кривого Рогу.

Однією з найскладніших екологічних проблем для більшості міст України є поховання виробничих і побутових відходів. Причому складність проблеми пропорційна не тільки чисельності населення, а і промисловому потенціалу міста. У металургії і гірничо-збагачувальних комплексах для складування відходів використовується до 40% території підприємства. Ландшафти, обумовлені наявністю кар’єрів, розрізів та інших місць видобутку корисних копалин, а також місць складування промислових та побутових відходів у вигляді відвалів, хвостосховищ, шламонакопичувачів, териконів, звалищ, формують зони техногенного опустелювання, площа яких до кінця XX ст. склала близько 8% від загальної території України.

Забрудненість грунтів в Кривому Розі та поблизу нього пов’язана головним чином з викидами автотранспорту та промислових підприємств. Забруднюючі речовини осідають або вимиваються атмосферними опадами з повітряного басейна в радіусі до 5 км від стаціонарного джерела викидів. Основними джерелами забруднення ґрунтового покриву є теплові електростанції, підприємства кольорової та чорної металургії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

CAPTCHA ImageChange Image