Відбір факторів для моделювання кількості ДТП

Автор | 20.09.2018

Процес побудови багатофакторної регресійної моделі є досить складним. Першим етапом його реалізації є вибір усіх можливих факторів, які несуть вплив на об’єкт (процес, явище), що вивчається. Н цьому етапі необхідно проаналізувати сам економічний процес, розглянути його з позицій різних розділів економічної теорії, виявити якомога більше факторів, що в конкретному випадку можуть справити суттєвий або несуттєвий вплив на його зміну.

На цьому етапі слід здійснити ґрунтовний аналіз бібліографічних джерел, скористатися порадами практиків, експертів, що обізнані в питаннях організаційно-економічної діяльності об’єкту дослідження. В основу формування вихідного переліку змінних покладено загальну схему функціонування об’єкту, що моделюється. На перелік змінних, що вносяться до початкового набору, мають вплив призначення моделі, тип дослідження і т. ін. Звуження початкового набору змінних – процес багатостадійний, який відбувається на всіх етапах побудови моделі: під час проведення апріорного аналізу і формування робочої гіпотези, на етапі їх попереднього аналізу і перетворення і навіть під час побудови моделі. В основу процесу звуження набору змінних на стадії формування робочої гіпотези покладено результати експертного опитування та змістовні міркування різних типів; можливість і точність вимірювань; трудомісткість збору даних; діапазон варіації і можливість регулювання значень змінних; максимально допустиме їх число; функціональні зв’язки та ряд інших міркувань.

Метою дослідження даної роботи є побудова багатофакторної регресійної моделі транспорту та зв’язку з ціллю моделювання кількості дорожньо-транспортних пригод. З формулювання мети саме по собі випливає значення результативної ознаки: в даному випадку це кількість дорожньо-транспортних пригод. Що ж до формування початкового переліку пояснюючих змінних, то для цього проведемо теоретичний аналіз причин дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Аналіз публікацій стосовно моделювання ДТП

Провівши аналіз бібліографічних джерел з даної теми, можемо зробити попередні висновки, що найчастіше причинами дорожньо-транспортних пригод є порушення водіями і пішоходами правил руху, недостатня кваліфікація і помилки во­діїв, технічна несправність рухомого складу і погані дорожні умови. Часто водії перевищують швидкість руху, виїжджають на осьову лінію, неправильно обганяють, необережно проїжджають мимо транспорту на зу­пинках, недодержують черговості проїзду нерегульованих перехресть, осліп­люють світлом фар зустрічний транспорт, не виконують вимог дорожніх знаків та покажчиків.

Недостатня кваліфікація і помилки водія призводять до застосування неправильних прийомів керування автомобілем, що в свою чергу викликав занос, перевертання, втрату керування або поломки механізмів. Несправність гальм, рульового керування, приладів системи освітлення і сигналізації також спричиняють дорожньо-транспортні пригоди. На їх кіль­кість впливають і погані дорожні умови, наприклад слизька дорога, недо­статня освітленість вулиць з настанням темноти, обмежена видимість, неза­довільний стан покриття.

Людський фактор серед причин ДТП

Значне місце серед причин виникнення ДТП належить людським факторам. Однак навряд чи хоч деякі з цих факторів можна виразити у числовій формі. Наприклад, для дослідження впливу алкогольного сп’яніння на динаміку ДТП потрібно було б мати інформацію не тільки про кількість ДТП, що спричинені нетверезим станом водія, але і про кількість водіїв що знаходилися за кермом в нетверезому стані, але при цьому не потрапили в дорожньо-транспортну ситуацію.

Аналогічна ситуація з недостатньою кваліфікацією водіїв, їх втомою, хворобою і т. н. Збір такої інформації практично неможливий. В більш ґрунтовному дослідженні до початкового переліку змінних мали б бути включені такі фактори: час доби (розподіл кількості аварій, що стаються в різний час на протязі доби є неоднорідним, логічним є припущення, що в вечірню добу кількість аварій значно більша ніж вранці і набагато більша, ніж вночі); день тижня (розподіл кількості ДТП за днями тижня очевидно буде неоднорідним – у вихідні дні, коли на вулицях менше машин, вірогідність аварії є меншою); категорія вулиці; рівень освітлення; наявність технічних засобів тощо. І навіть в такому випадку дослідження все ж матиме поверхневий характер.

Зважаючи на відсутність достатньої кількості інформації по деяким факторам, а також через неможливість збору даних по іншим, включимо до початкового переліку змінних фактори, що несуть хоча б опосередкований вплив на результативну ознаку.

Перелік змінних моделі прогнозування кількості ДТП

Інтенсивність руху

Першою такою змінною буде середня інтенсивність руху. Зважаючи на відсутність помісячної або щоденної інформації, подальший аналіз будемо проводити на основі середньорічних показників. Середньорічна інтенсивність руху вимірюється в автомобілях на добу та несе безпосередній вплив на кількість ДТП, а також, на вищезгаданий людський фактор: при великому скупченні автомобілів у водія може знизитися швидкість реакції або виникнути розсіяність уваги; збільшується ймовірність виникнення дорожньо-транспортної ситуації різноманітного характеру: наїзд на пішохода, зіткнення автомобілів, зіткнення зі спорудами тощо.

Довжина автомобільних доріг загального користування

Другим фактором, який ми відібрали для аналізу в економетричній моделі є довжина автомобільних доріг загального користування. Маються на увазі лише магістралі міжміського та приміського сполучення. Теоретично, залежність між цим фактором і кількістю ДТП повинна мати обернений характер. Адже, чим більше в містах наявно об’їзних доріг, які не проходять через центральні вулиці міста, тим меншою буде кількість транспортних засобів на внутрішньоміських дорогах внаслідок їхнього розвантаження. Таким чином, зменшується інтенсивність руху на окремих дорогах, і, як наслідок, небезпека виникнення дорожньо-транспортної ситуації.

Довжина доріг загального користування, включаючи внутрішньоміські  дороги, що мають високоякісне покриття

Третій фактор, який на нашу думку несе вплив на кількість ДТП – довжина доріг загального користування, включаючи внутрішньоміські  дороги, що мають високоякісне покриття. Причому цього разу залежність має бути  прямою, оскільки на дорогах з високоякісним покриттям водії схильні набирати набагато вищі швидкості ніж на занедбаних дорогах. Це пов’язано з дією суб’єктивного фактору: водій отримує більше задоволення від їзди на дорозі з якісним покриттям, а при їзді по занедбаній дорозі, намагається їхати повільно, обминаючи дефекти. Як, наслідок, у першому випадку збільшується ризик наїзду на пішохода або зіткнення з іншими автомобілями чи предметами.

Кількість зареєстрованих транспортних засобів

Наступний фактор, який на нашу думку має прямий вплив на виникнення ДТП – кількість зареєстрованих транспортних засобів на кінець року (включаючи легкові, вантажні засоби та автобуси). Звісно ж, нам невідомо, чи всі зареєстровані транспортні засоби використовуються, однак доцільним є припущення, що використовується значна їх частина. Як легкові, так і вантажні транспортні засоби і автобуси є учасниками дорожнього руху. Збільшення їхньої кількості несе за собою підвищення інтенсивності руху, і , як наслідок – ймовірності виникнення ДТП.

Річні обсяги перевезення пасажирів

Наступний фактор – річні обсяги перевезення пасажирів. На сьогоднішній день економіка України знаходиться в трансформаційному стані, який виявляється в складності ведення бізнесу, недостатності фінансування підприємств, нестабільністю податків, слабким державним контролем тощо. Це стосується і сфери пасажирських перевезень. Значна їх частина здійснюється на маршрутних таксі, вміщуваність яких набагато менша за вміщуваність пасажирських автобусів. Збільшення пасажиропотоку викликає збільшення кількості маршрутних таксі, що обумовлює надмірну завантаженість міських вулиць такими транспортними засобами. Внаслідок зношеності рухомого складу міських транспортних перевізників, їхні транспортні засоби стають потенційно небезпечними учасниками дорожнього руху.

Обсяги перевезення вантажів

І остання змінна – річні обсяги перевезення вантажів. Обсяги перевезення вантажів обумовлюються потребами народного господарства України. За відсутності такої потреби вантажні транспортні засоби не здійснюють перевезень та не беруть участі в дорожньому русі. Таким чином, чим більші обсяги перевезення вантажів, тим більше вантажних транспортних засобів задіяні в дорожньому русі. Збільшення кількості учасників руху спричиняє зростання інтенсивності руху та імовірності виникнення ДТП. Взаємозв’язок між фактором і результативною ознакою – прямий.

Таким чином, для моделювання кількості ДТП ми відібрали шість факторів, що несуть вплив на результативну ознаку та зібрали їхні значення з 1991 по 2010 роки включно. Виконаємо тепер ідентифікацію змінних моделі.

  • Через y позначимо кількість дорожньо-транспортних пригод за рік (од.); через x1 позначимо середньорічну інтенсивність руху (авт./год.);
  • через x2 – довжину доріг загального користування (км);
  • через x3 – довжину доріг загального користування та міських доріг з високоякісним покриттям (км);
  • через x4 – кількість зареєстрованих транспортних засобів на кінець року (од.);
  • через x5, – річний обсяг перевезення пасажирів (тис. пас.);
  • через x6 – річний обсяг перевезення вантажів (тис. тон).

модель дтп

Специфікуємо модель, тобто, в даному випадку, визначимо її аналітичну форму (рисунок).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

CAPTCHA ImageChange Image