Вища освіта в Польщі: загальні відомості

Автор | 15.10.2017

В сфері освіти Польща перебуває в Європейській зоні вищої освіти. Польща, разом з 29 іншими країнами, підписала Болонську Декларацію, метою якої є створення європейського простору вищої освіти. Вища освіта в Польщі заснована на базі ECTS (Європейська кредитна Система), яка впроваджена з метою полегшення процедури порівняння рівня освіти студентів відповідно за навчальними напрямками. Польські вищі навчальні заклади беруть участь в програмах міжнародного обміну студентами SOCRATES / Erasmus, які тільки спрощують можливість подальшого працевлаштування та навчання в Європі.

Освітні ступені в системі вищої освіти Польщі

Розглянемо вчені ступені, які можуть отримати студенти або аспіранти після закінчення університетів та коледжів. В вищих навчальних закладах Польщі триступінчата система, що включає ступені: Бакалавра (Licencjat, Inzynier), Магістра (Magister) та Доктора наук (Doktor). Згідно з Законом «Про Вищу освіту» від 2005 року, програми усіх напрямків навчання крім правознавства, фармацевтики, психології, медицини, ветеринарної медицини, стоматології мають два етапи. Випускники університетів і коледжів Польщі можуть отримати такі ступені:

– Бакалавр (BA, licencjat) – надається після закінчення 3-3,5 років навчання в універститетах і коледжах;

– Бакалавр (BSc, inzynier) – надається після закінчення 3,5-4 років навчання в університетах і коледжах на напрямках технічних, економічних чи сільськогосподарських;

– Магістр (MA, MSc, magister) чи ідентичний степінь: магістр мистецтв, магістр інженерної справи, магістр архітектури, лікар, зубний хірург, ветеринар, надається після 5-6 років навчання в університеті. Ступінь MSc можна отримати також після 2-2,5 років додаткового навчання на магістра, яке можуть здійснювати випускники коледжу чи університету, що мають ступінь бакалавра;

– Доктор наук (PhD, doktor) – надається тим, хто здав іспит на ступінь доктора наук і успішно захистив дисертацію. Щоб почати навчання на отримання докторського ступеня, необхідно мати ступінь магістра або ідентичний ступінь.

Контроль якості вищої освіти в Польщі здійснює Польський Державний Акредитаційний Комітет (Państwowa Komisja Akredytacyjna), який працює в Польщі від 2002 року. Він здійснює перевірку та контроль якості стандартів освіти у вищих навчальних закладах Польщі, а також служить для поліпшення і гарантії освітніх стандартів. Державний Акредитаційний Комітет розвиває тісне співробітництво з акредитаційними комітетами в інших країнах. Польська система забезпечення якості освіти, абсолютно, відповідає стандартам і вимогам ENQA (Європейська асоціація із забезпечення якості вищої освіти). Детальну інформацію можна отримати на сайті: www.pka.edu.pl.

Визнання українських дипломів в Польщі

Стосовно визнання українських дипломів в Польщі, то визнання документів про вищу освіту між Україною та Польщею здійснюється на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів N 769 від 31.05.2006, атестат про повну загальну середню освіту чи диплом бакалавра, виданий українською навчальним закладом, визнається автоматично і не потребує нострифікації.

Навчальний рік в Польщі поділений на два семестри: осінній та весняний. Осінній семестр розпочинається на початку жовтня і включає зимову екзаменаційну сесію. Весняний семестр проходить з середини лютого до середини червня, включаючи літню екзаменаційну сесію. Навчання проводиться у формі лекцій, семінарів, лабораторних робіт і дискусій. Завдяки великій кількості канікул, студенти мають змогу часто відвідувати свої домівки. У випадках коли сесію здано вчасно, термін канікул може добігати місяця або, навіть, і більше.

Для того, щоб успішно закінчити семестр, студенту необхідно отримати прохідні бали на всіх іспитах. Найпоширеніша система оцінювання: відмінно (5); дуже добре (4,5); добре (4); задовільно з плюсом (3,5); задовільно (3); незадовільно (2). У випадку, коли студент, з якоїсь причини не здав предмет, йому надається можливість перездачі. В деяких вузах перездача предмету є платною, але її кошт є незначним та коливається від 20 до 200 злотих, в залежності від вимог вузу та кількості перездач.

Участь Польщі в Болонському процесі

Останні роки принесли в польський сектор вищої освіти Польщі глибокі перетворення, пов’язані  насамперед  із  використанням  сучасних інформаційних технологій і зміною форм надання доступу до інформації; з автоматизацією, що охоплює дедалі більшу кількість бібліотек і центрів інформації; із законодавчими змінами, які визначають принципи функціонування навчальних установ за нового політичного, соціального й економічного устрою. Ці явища на початку дев’яностих років XX ст. спонукали всі центри навчання модернізувати  навчальні програми. В 1993 р. Головна рада вищої освіти після консультацій з усіма академічними центрами, які працюють за зазначеним напрямом, визначила мінімальні вимоги до п’ятирічної програми навчання у вищих навчальних закладах. Систематична  актуалізація  програм  навчання  проводиться в усіх ВНЗ, причому в багатьох випадках вищою директивою цієї актуалізації є прагнення до досягнення європейського стандарту освіти. Діапазон пристосування польської системи освіти до вимог держав–членів Європейського Союзу охоплює перетворення  старої  монолітної  структури  нашої вищої освіти в багаторівневу систему, рекомендовану в країнах Євросоюзу. Модель вищої освіти на початку 1990-х  років,  рекомендована  Європейським Союзом (т. зв. «болонський процес») однозначно припускає виокремлення двох основних рівнів вищої освіти:

a) трирічна або чотирирічна освіта першого ступеня, після якої присвоюється звання ліценціата;

б) освіта  другого  ступеня,  частіше  дворічна,  яка дає право на одержання диплома магістра; часто в Польщі її називають повною вищою освітою.

Ця модель була визнана найбільш вдалою, зокрема для бібліотечно-інформаційної підготовки. Відповідно до міжнародних рекомендацій UNESCO, IFLA, EUCLID підставою для повної кваліфікації, яка потрібна в інформаційних професіях, є вища освіта.

У рекомендаціях Європейської комісії з упровадження  сучасної  системи  вищої  освіти  особливий акцент робиться на успішне «проходження по вертикалі» і «мобільність по горизонталі», як у національному,  так  і  в  міжнародному  масштабах.  Під вертикальним проходженням ми розуміємо цілісність  фахових  і  формально-організаційних  навчальних програм на кожному окремому рівні навчання.  Це  гарантує  підвищення  кваліфікації  випускників нижчого рівня освіти на черговий, вищий рівень, раціональний як з економічної, так і з організаційної точки зору.

Мобільність по горизонталі має забезпечити індивідуальний підхід у навчанні шляхом пристосування програмних пропозицій до індивідуальних інтересів слухачів і тим самим надати можливість навчання за обраним напрямом у різних ВНЗ. Саме ця риса є основою сучасної європейської системи вищої освіти і сприяє розвитку контактів студентської  молоді  в  межах  насамперед  Європейського Союзу. На цих складових наголошується у новітньому (2005 р.) Законі про вищу освіту.

Розмежування навчання на рівні першого і другого ступенів із середини 1990-х років стало однією з найважливіших проблем, обговорюваних на численних зустрічах представників бібліотечного середовища і всіх центрів навчання. Відповідно до досягнутої домовленості і за підтримки рекомендацій Європейської комісії трирічна освіта першого ступеня, еквівалентна вищій професійній освіті,  має  відповідати  сучасному  творчому  досвіду бібліотечної-інформаційної роботи з урахуванням загальних знань у галузі гуманітарних наук.

На  другому  рівні (дворічний  повний  магістерський цикл навчання) ВНЗ зобов’язаний забезпечити  широкий  вибір  відносно  вузьких  спеціальностей,  відповідно  до  напрямів  наукових  досліджень в інституті. Така програма повинна відповідати  потребам  не  тільки  випускників  навчання першого  ступеня (ліценціата)  за  спеціальністю бібліотекознавство і наукова інформація, але і навчання  першого  ступеня  інших  спеціальностей.

Повна  вища  освіта  має  забезпечити  мобільність навчання як у своїй країні, так і за кордоном.

Як зазначалося, принцип мобільності, який пропагується Європейською комісією, має надати студентам можливість одержання знання за обраною спеціальністю в різних навчальних центрах на тому ж самому рівні системи освіти. Як у міжнародному, так і в національному масштабах це потребує виконання двох основних умов:

– розробки і дотримання стандарту навчання, загального  для  основного  вищого  навчального  закладу студента і ВНЗ, у якому він вивчає обрані предмети;

– диференціювання програмних пропозицій окремих освітніх установ, тісно пов’язаного насамперед  із  дослідницькими  досягненнями  навчального центру. Дотримання цих умов сприятиме як збереженню  високого  рівня  освіти,  так  і  мобільності навчання.

На задоволення вимог до сучасних навчальних програм  спрямовані  роботи  з  удосконалювання змісту і форм освіти, що ведуться останніми роками в більшості центрів вищої освіти в Польщі, а також у всій Європі. Більшість ВНЗ почало співробітництво в структурі програми «Сократес»,  щороку  пропонуючи  місця  у  вишах різноманітних країн європейського співтовариства і приймаючи у себе іноземних студентів.

Мобільність навчання підтримує не тільки «Сократес», але також створена за його зразком програма «Міст»,  до  якої  приєдналася  більшість  польських ВНЗ.

Система вищої освіти фінансується з державного бюджету. Чим більше в системі професійної освіти рівнів або ступенів, які підкріплюються відповідними стандартами, тим більше можливостей надається особі для вибору посильної, бажаної і очікуваної освітньої практики; мобільність людини в професійному освітньому просторі значною мірою залежить від гнучкості організаційних форм навчання і системи професійної освіти в цілому; ефективність функціонування національної системи підготовки кадрів залежить від обліку загальних тенденцій розвитку теорії і практики професійної освіти і збереження культурно-національних традицій в області професійної освіти. Існують служби профорієнтації, які займаються вивченням кандидатів на певні посади, що дозволяє випускникові після отримання професії працевлаштуватися за фахом. Одним з достоїнств професійного утворення Польщі є наступне: загальні тенденції в розвитку професійної освіти обумовлені процесами глобалізації і універсалізації у сфері економічної і соціально-культурної діяльності, становлення все більш взаємозв’язаної людської цивілізації, а також значним посиленням ролі інформаційних технологій і телекомунікацій, формування інформаційної домінанти в розвитку суспільства і виробництва. Разом з цим на підставі порівняно-педагогічного аналізу виявлено, що в Польщі має місце відставання від інших держав в об’ємах державного фінансування професійно-технічної освіти. До недоліків системи освіти Польщі можна віднести наступні факти: відвування лекцій не обов’язкові, але обов’язкове складання іспитів. Таким чином, студентам, які не мають навиків організації часу, варто вчитися планувати час, необхідний для навчання; у Польщі існує система переведення на наступний семестр «з умовою доздачі нескладених іспитів». Іноді студенти сприймають це як необов’язковість здачі деяких предметів. Проте студент не отримає диплом до тих пір, поки не складе всі іспити і не набере необхідні бали по Європейській Системі Перерахунків Балів, вживаній в польській системі освіти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

CAPTCHA ImageChange Image